Польська мова без зайвих зусиль

Друзі, представляємо вашій увазі чудовий електронний підручник "Польська мова без зайвих зусиль." Цей підручник створений для тих, хто бажає легко та швидко опанувати польську мову. 

Матеріали подані так, що навчання стає приємним і доступним. Він охоплює як початковий рівень, так і середній, ідеально підходить для новачків та тих, хто вже має базові знання.

У підручнику ви знайдете 40 уроків, що містять тексти та аудіорозмови. Завдання розроблені таким чином, щоб допомогти вам поступово просуватися від простих до більш складних тем. 

До кожного уроку додаються вправи та ключі, що дозволять перевірити свої знання. Аудіоматеріали допоможуть вам навчитися розуміти та спілкуватися польською мовою в реальних ситуаціях.

Зрозумілість викладеного матеріалу забезпечить вам легкість у засвоєнні. Від нуля до рівня B1 – такий результат ви зможете досягти, пройшовши курс. Кожен урок детально розроблений, щоб забезпечити максимально ефективне навчання.

Придбайте цей підручник та навчайтесь з насолодою! Він стане вашим незамінним помічником на шляху до володіння польською мовою. Бажаємо вам успіхів у навчанні та задоволення від кожного уроку! Вартість підручника лише 799 гривень!

Отримати підручник можна за посиланням: logosmova@gmail.com

Slovaćka - najblyžča do čeśkoї slov'janśka mova. Nastiľky blyźka, ščo čeсhy i slovaky bez trudnoščiv rozumijuť odyn odnoho. Tomu v Čechiї na administratyvnomu rivni ne vymahajuť naviť perekladiv zi slovaćkoї. Slovaćka, vse ž, je cilkom samostijna mova, ščo rozvyvajeťsja vidpovidno do svoїch vnutrišnich zakonomirnostej.

Nezvažajučy na te, ščo slovaćka vid čeśkoї stala vidriznjatysja vidrazu ž pislja rozpadu slov'janśkoї spiľnoty, vse ž do 19 storiččja v Slovaččyni, v jakosti literaturnoї movy, vykorystovuvalasja čeśka, v jaku postupovo vchodylo vse biľše slovaćkych elementiv, v 15 i 16 st. z'javljajuťsja perši zv'jazni slovaćki teksty.

Z movamy proty chvoroby Aľchejmera

Chto choče dovho zalyšytysja psychično zdorovym, povynen vyvčaty movy. Znannja mov može zachystyty vid demenciї. Pro ce svidčať čyslenni naukovi doslidžennja. 

Pry ćomu vik toho, chto vyvčaje, ne maje značennja. Važlyvo lyše te, ščo mozok rehuljarno trenujeťsja. Vyvčennja sliv aktyvizuje rizni zony mozku. Ci zony kerujuť važlyvymy piznavaľnymy procesamy.

U «Boryspoli» može z’javytysja okremyj terminal dlja loukosteriv

Ščojno kiľkisť rejsiv, ščo їch vykonuvatyme irlandśkyj loukoster Ryanair sjahne 15 na dobu, dlja aviapereviznyka vidkryjuť nyni zakonservovanyj terminal «F» u Mižnarodnomu aeroportu «Boryspiľ». Pro ce povidomyv kerivnyk letovyšča Pavlo Rjabikin, peredaje Interfaks-Ukraїna.

Za joho slovamy, poky planujeťsja obsluhovuvannja rejsiv bjudžetnoho aviapereviznyka v osnovnomu terminali «D». 

Rik tomu Rjabikin vže zajavljav, ščo «Boryspiľ» može rozkonservuvaty terminal «F» za najavnosti neobchidnoї kiľkosti rejsiv loukost-aviakompanij.

«Odnym z KPI moho kontraktu je vidnovlennja dijaľnosti terminalu «F» i «B». Namy vže pidhotovlenyj plan rozkonservuvannja terminalu «F» dlja obsluhovuvannja loukost-pereviznykiv. 

Proїzd peršym platnym avtobanom Ukraїny koštuvatyme 20 jevrocentiv za km

U 2019-mu roci v Ukraїni počneťsja budivnyctvo pilotnych koncesijnych dorih, vykorystannja jakych peredbačatyme platu za proїzd. Peršoju takoju dorohoju može staty trasa «Lviv-Krakoveć». Pro ce povidomljaje transmissia.net.

Za slovamy hlavy «Ukravtodoru» Slavomira Novaka, orijentovna vartisť proektu stanovytyme 600 miľjoniv jevro. Krim toho, očiľnyk vidomstva nazvav i pryblyznu vartisť proїzdu – 20 jevrocentiv za kilometr. Danu diljanku chočuť zdavaty v koncesiju na 30 rokiv.

Paraleľno z platnoju trasoju dijatyme i bezkoštovna doroha. Očikujeťsja, ščo platnu diljanku pobudujuť z nulja.

Raniše ministr infrastruktury Ukraїny Volodymyr Omeljan povidomyv, ščo koncesijni dorohy «Lviv-Krakoveć» i «Kyїv-Umań» stanuť pilotnymy proektamy. Vony stanuť skladovoju avtobanu, ščo pojednaje Baltijśke i Čorne more»

Čy dijsno nimećku movu skladno vyvčyty ?

U danij statti my sprobujemo rozibratysja, naskiľky pravdyve tverdžennja pro skladnisť vyvčennja nimećkoї movy. 

U dijsnosti skladnisť u nimećkij movi predstavljaje tiľky hramatyka. Ale dlja toho, ščo b spilkuvatysja na rozmovnij nimećkij movi ne potribno znannja vsich pravyl hramatyky. 

Fonetyka j leksyka nimećkoї movy nabahato krašče spryjmajeťsja ukraїnomovnymy ljuďmy, niž fonetyčni j leksyčni osnovy anglijśkoї, ispanśkoї abo italijśkoї mov.

Naskiľky skladna konstrukcija rečeń?

Bahaťoh učniv ljakaje v nimećkij movi ramkova konstrukcija rečeń. Ale davajte sprobujemo rozibratysja, ščo ž u nij takoho skladnoho. 

Ce sposib skladannja rečennja, pry jakomu jakščo dijeslovo, druhu častynu skladenoho prysudka  abo zaperečennja postavyty v samomu kinci, to zminyťsja sam zmist frazy.

Čomu MVF maje pretenziї do pensijnoї reformy v Ukraїni

Faktyčno, v Minsopolityky majuť raciju, koly hovorjať, ščo v najblyžči 10 rokiv nemaje neobchidnosti v pidvyščenni pensijnogo viku. Pytannja lyše v tomu, za rachunok čogo ce vdalosja zrobyty.

Pryčyna v tomu, ščo v Ukraїni vže pidvyščyly pensijnyj vik, pryčomu daleko ne na 10, a na 20 rokiv, za rachunok pidvyščennja minimaľnoho stažu, ščo neobchidnyj dlja vychodu na pensiju, z 15 do 35 rokiv, ščo potribno bude maty čerez 10 rokiv. 

Iz 1 sičnja potribno 25 rokiv, ščob maty pravo na otrymannja vyplat. Dijsno, vže ne potribno bude ničoho pidvyščuvaty, adže tak zvanoju pensijnoju reformoju z novoho roku urjad peredbačyv pidvyščennja vže na 20 rokiv.

V Jevroparlamenti pohodyly sankciї proty Poľšči

Komitet Jevroparlamentu z hromadjanśkych svobod, justyciї ta vnutrišnich sprav proholosuvav za rezoljuciju ščodo zapusku procedury zaprovadžennja sankcij proty Poľšči. 
Pryčynoju takoho rišennja stala sudova reforma v kraїni. Pro ce povidomljaje pres-služba Jevroparlamentu, peredaje Ukrinform.

Rezoljuciju postavljať na holosuvannja Jevroparlamentu pid čas nastupnoї sesiї.

Jak nahološujeťsja, 33 iz 42 členiv komitetu proholosuvaly za rišennja Jevrokomisiї aktyvuvaty Stattju 7 (1) Dohovoru JeS i zaklykaty Poľšču rozv’jazaty problemu z «očevydnym ryzykom serjoznoho porušennja cinnostej JS».

Varto zaznačyty, ščo stattja 7 Dohovoru JS dosi nikoly ne vykorystovuvalasja. U nij peredbačenyj mechanizm zapobihannja porušeń «cinnostej JS» ta zaprovadžennja sankcij ščodo vidpovidnoї deržavy-člena.

Myslennja ta mova

Naše myslennja takož zaležyť vid našoї movy. Koly my myslymo, my «rozmovljajemo» sami z soboju. Takym čynom, naša mova vplyvaje na naš pogljad na reči. Ale čy možemo my vsupereč riznym movam odnakovo dumaty? Čy my inakše dumajemo, oskiľky po riznomu govorymo? 

Kožen narod maje vlasnu leksyku, zapas sliv. U dejakyh movah vidsutni pevni slova. Je narody, jaki ne vidriznjajuť zelene vid syńogo. Nosiї movy vykorystovujuť dlja oboh koľoriv odne j te ž slovo. I rozpiznajuť koľory vony girše, niž inši narody. 

  
Vony ne možuť vidriznjaty vidtinky ta zmišani farby. Ti, hto rozmovljaje cijeju movoju, majuť problemy z opysannjam koľoriv. Inši movy majuť duže malo čyseľnykiv. Їh nosiї rahujuť nabagato girše. Je takož movy, jakym nevidomo pro live ta prave. U ćomu vypadku ljudy govorjať pro pivnič i pivdeń, zahid i shid.

Освіта в Чехії для українців

Краса і колоритність Чеської Республіки вабить до своїх міст не тільки туристів, але і абітурієнтів, які прагнуть отримати якісне міжнародне освіту. Серед навчальних закладів безлічі європейських країн, чеські державні вузи, гімназії та професійні училища мають значну перевагу - навчання в них безкоштовне. Досить проста система подачі документів і вступних іспитів надає доступну можливість громадянам України вступити до престижних вищих шкіл Євросоюзу.

Подача документів, а точніше, шкільного атестату та заяви, здійснюється за півроку до початку навчального процесу (до кінця лютого). Далі абітурієнт отримує запрошення на іспити, які проходять в квітні або травні. Подавати заяву для вступу можна відразу в кілька вузів.